КТіСУ

Дисципліна «Мікропроцесорні пристрої» відноситься до циклу професійно орієнтованих дисциплін за вибором ВНЗ.

Мета дисципліни – одержання студентами необхідного рівня знань, які дозволять проектувати системи автоматичного керування на базі сучасної мікропроцесорної техніки. Дисципліни, що є базовими для вивчення даної дисципліни: «основи цифрової техніки», «Алгоритмічні мови програмування».

Дисципліни, що забезпечуються даною дисципліною: «Мікро контролери»,  «Комп’ютерна електроніка».

Дисципліна складається з трьох модулів.

Мікропроцесори і мікроЕОМ — масова продукція електронної промисловості. Знання основ мікропроцесор­ної техніки необхідні інженерам будь-якого профілю, особливо інженерам - системотехнікам, інженерам-конструкторам та інженерам-технологам обчислювальних сис­тем (ОС).

Мікропроцесори (МП) знайшли широке застосування в сучасних ОС та радіоелектронних пристроях (РЕП), техно­логічних системах контролю, гнучких автоматизованих та інших виробництвах. Використання МП сприяло знач­ному підвищенню продуктивності праці, поліпшенню якості апаратури різного призначення. Завдяки застосу­ванню МП і мікроЕОМ у технічних системах розширилися функціональні можливості апаратури, підвищились її на­дійність і стабільність функціонування, поліпшилась якість обробки інформації. Перспективи та можливості застосування МП і мікро-ЕОМ в обчислювальних системах ще повністю не розкри­ті. Постійно вдосконалюються технологія та архітектура МП.

У курсі розглядаються архітектура мікропроцесорів та мікропроцесорних систем, узагальнена структура мікропроцесора, класифікація мікропроцесорів та їх основні параметри, мікропроцесор 8086, набір регістрів МП 8086, сегментація пам’яті, способи адресації, структура машинних команд, програмування на асемблері мікропроцесорів х86, команди передачі даних, арифметичні команди, логічні команди, команди передачі управління, організація процедур, передача параметрів і результатів, команди для роботи з рядками, програмування математичного співпроцесора 8087, складні структури даних, масиви, об’єднання та записи, макроси та умовне асемблювання, взаємозв’язок асемблерних програм та програм, написаних на мовах високого рівня, особливості програмування сучасних мікропроцесорів, ММХ- та ХММ- розширення архітектури мікропроцесорів Рentium, програмування з використанням ММХ- та ХММ- команд.

Лабораторні роботи передбачають моделювання всіх вивчених асемблерних команд та прийомів на ЕОМ з використанням програмних відлагоджувачів.